Центр української культури та мистецтва

Київ, вул. Хорива, 19-В

пн. - пт. 10:00 – 19:00

сб. - нд. 10:00 – 18:00

Центр української культури та мистецтва

Київ, вул. Хорива, 19-В

пн. - пт. 10:00 – 19:00

сб. - нд. 10:00 – 18:00

15 жовтня 2018

Антон Кашшай і Ольга Кашшай: езотеризм і екзотеризм малярства

Намагання висвітлити окремі сенси і риси їх живопису.

Народний художник України Антон Кашшай – один із найколоритніших представників Закарпатської школи малярства. Не живописець за освітою, він зумів довести, що: «Серед пейзажистів України з’явився яскравий художник і видатна творча особистість, що проявляє підвищену цікавість до композиційних законів монументального пейзажу, потяг до образних узагальнень епічної масштабності», – писав Іван Небесник, науковець і дослідник мистецтва. Окрім вродженого хисту до малювання, велику роль у становленні цієї особистості відіграли унікальні наставники, мабуть, найбільше – Йосип Бокшай. Вбачається непрямий вплив Адальберта Ерделі.

Коли випадає гарна нагода вкотре побачити картини Антона Кашшая, вражень і думок зринає чимало. Ось декотрі з них: якби не знав творчого шляху художника, був би переконаний, що за фахом він – монументаліст. Його картини сповнені величністю зображеного, масштабністю, тонким ліризмом, музичністю, психологізмом, у них багато повітря.
Дуже точно, красиво і проникливо закарбувала Слово про Митця Людмила Біксей: «У руслі Закарпатської школи образотворення А. М. Кашшай проходить величезну особисту дорогу від твору до твору: від реалістичності до поетичного синтезу, від дуже приватного ліричного етюду до транснаціонального архетипу психологічного краєвиду, що виходить за межі епопеї особистості. У мудрості розуміння каузуальності світобудови знаходить сприйняття філософії просторової геометрії. Дорога в мистецтві для автора була дуже непростою, попри зовнішню ілюзорну легкість та віртуозну майстерність напрацювань…».
Ольга Кашшай – яскрава представниця нової генерації живописців Закарпаття. Художником стала не одразу, а вже опісля здобуття першої вищої освіти. Гени спрацювали, не інакше. опановувала секрети малярства, вдивляючись і вивчаючи картини діда. Здобула й мистецьку вищу освіту, закінчила Закарпатський художній інститут. Коли вперше слухав монолог панни Ольги, почув і таке: «Кожне полотно – то згусток емоцій, ніколи не малюю в поганому настрої. Мені близький напрям постімпресіонізму…». Її живопис містить також: інтуїтивізм, життєствердну емотивність, поетику, переживання душі.
Європейськість – це не тільки географічна приналежність до Європи на мапі, а певна єдність, подібність у світоглядних засадах, естетиці. Європейськість не примушує відмовлятися від своєї етно-культурної ідентичності, оригінальності.
Україну, буває, відносять до країн Східної Европи. Дивина… Відомо ж, щогеографічний центр Європи в Закарпатті! Мілан Кундера так сформулював свій ідеал Європи: «Максимум різноманіття на мінімумі простору». Невеликий обшир Землі займає Карпатський край, але місцеві митці демонструють взірці творів чи не в усіх існуючих – жанрах, стилях, напрямках! Живопис Антона Кашшая і Ольги Кашшай є свідченням того, що кожен художник є представником свого Часу… А творчість, як таку, можна, а то й потрібно сприймати як скарб даний Тобі. «Найвища творчість – це сотворення самого себе», – вважав ОШО.
Сила Центральної Европи почасти «корінилася в її музиці, котра від Гайдна до Шенберга, від Ліста до Бартока, з’єднувала в собі протягом двох століть усі основні тенденції музики», – М. Кундера. Який чинник може найсильніше єднати музику, поезію, живопис? Пристрасть! Без неї навряд чи колись було створено великий і заворожуючий твір… Немало картин А. Кашшая асоціюються саме з тими взірцями класичної музики Европи, інші роботи – з карпатським народним мелосом. Чому? Це не підлягає поясненню, просто є таке суголосся (розглядаєш роботи, і вчувається мелодія…) малярства і музики.
Картини з-під пензля Ольги Кашшай теж відлунюють різною мелодикою. Це суб’єктивне твердження, але, міські пейзажі невидимо поєднані з серенадами, у краєвидах домінують ритми соул або джазові композиції. Натюрморти розглядаю, доноситься голос Вакарчука Святослава, сентиментальна балада хвилює душу.
Малярство видатного живописця, як і його даровитої онуки позначене сакральністю (sacrum). Етимологія цього слова пов’язана не тільки з святістю… Сакральне синонім небуденного, не банального, без ознак «сірості». Сакральність – то перемога святкового, радісного, над занепадницьким, депресивним. Осягається цей стан і посередництвом переходу якоїсь «межі», задля пізнання свого потенціалу, його оновлення і підживлення. Долаються «межі», тоді уявляється щось позамежне….
«Життєвий світ» (Lebenswelt) українства будується, як і у філософії німецького екзистенціаліста М. Гайдеггера, за архетипом Дому, Поля, Храму. На перший план виходить образ Матері, яка в українській ментальності асоціюється з природою, життям, землею, Батьківщиною», – твердить В. Личковах у праці, присвяченій етно-культурі Сіверщини.
А). Дім, то не просто житло де мешкає родина, а місце укоріненості роду (антеїзм), домівка духу етносу;
Б). Поле (або Гори) – сакральне місце народження і смерті, праці і побуту, це щасливе перебування людини в рідному для неї світі. Майже дві третини Карпатського краю – то гори, Для наших земляків гори, як для чернігівця – поле…;
В). Храм – місце де зберігаються духові цінності…
Митцем рухає природне бажання ТВОРИТИ. Поштовхом до нього (до творення) є перемикання активності з центру логіки (ліва півкуля мозку) до ареалу емоцій і творчості (права півкуля). СОНЦЕ НЕ ПІДВЛАДНЕ ЛЮДИНІ, АЛЕ ВАЖЛИВО ВОЛОДІТИ УМІННЯМ ВХОДИТИ В ЙОГО СВІТЛО…
Живопис, живо – писати…, а як щодо поезії, адже існує поетичний живопис?

«Де – жива поезія? Де вона живе?
Там. де човен без весла вздовж річки пливе,
Де пливе із ним ріка, повна сонних риб
Де над ними зорепад сіється на глиб».
Надія Степула.

А зараз, спробуймо детальніше розглянути кілька картин Антона Кашшая. «Старі хати» (1971-й рік виконання), – то Космос Карпат… У долині хатки, копички сіна, рясно квітують яблуні, але домінують напівсферичні форми гір, вони жовтаво-зеленаві, фіолетово-сині. сіруваті; і згори – окраєць неба з пишними хмарками. Шмат неба як синій дах, варто частіше погляд спрямовувати вгору… Поетка і мисткиня Валентина Давиденко у вірші повідала: «Пасмо гір до небес…».
Інша робота, «Квітуче село» (рік виконання – 1977). Дует копичок, трава помітно набирає силу зеленого кольору, подекуди ще салатового забарвлення, трійко гостроверхих хижок, блакить горішня, і … білим вогнем пломеніють квітучі дерева. Сонце, його не видко. та завдяки йому уся місцина залита теплими променями весни.
Інтуїція (лат.) – означає пильно, уважно дивитись. Хоча, це і здогадка, проникливість, яка не обов’язково грунтується на попередньому досвіді. Це і містичне осягнення чогось, таїнство… Жорж Сіменон повідав: «Інтуїцію я ставлю вище книжкових і університетських знань».
«Емоційність – великий дар Божий, бо вона лежить в основі кожного мистецтва, кожної творчости, але в наших невмілих руках цей Божий дар перетворився в Божу кару. Від нас залежить повернути їй первісне, творче, а не руйнівне значення», – теза від професора Євгена Онацького.
Неодноразово доводилося милуватися натюрмортами мисткині, їх багато, тому не розглядатимемо якийсь конкретний твір. Вони займають чільне місце в її творчості. На картинах…, наприклад, квіти у вазі, навіть вони не статичні, бо в другій частині картини – кольорові пориви вітру напластовані. Рвучко покладаються різноколірні смуги на полотно, вони засвідчують рух, динамічний ритм життя, що вирує десь зовсім поруч.
Неповторний Валерій Ілля запитував: «Чи багато в нашій сучасній поезії творів в основі яких ПЕРЕЖИВАННЯ?». Наважуся відповісти, не багато, але вони є, вони (переживання) «живуть» у справжніх віршах, а також у малярських роботах самобутніх живописців Закарпаття…

Автор – Андрій Будкевич-Буткевич,
історик мистецтва

А. Кашшай «Весна в Невицькому»
О. Кашшай «Кришталевий ранок»
О. Кашшай «Кришталевий ранок»
А. Кашшай «Весна в Невицькому»
А. Кашшай «Весна в Невицькому»
А. Кашшай «Квітуче село»
А. Кашшай «Квітуче село»
О. Кашшай «Весняний настрій»
О. Кашшай «Весняний настрій»

дивіться також

Відкриття Свята Врожаю

24 вересня 2012

Опішня. Наші подорожі. Травень 2013 року

25 травня 2013

Виставка кримськотатарського мистецтва «Zincir»

4 травня 2014