Новорічні артефакти Української РСР. ФОТО

14 січня 2012 рік
сайт Історична правда

В Українській Радянській соціалістичній республіці святкування дня святих Василя і Меланії не заохочувалося - і навіть каралося, якщо за таким було помічено відповідальних діячів, особливо членів партії.

Зате зі Щедрим вечором так не боролися, як із Святим - і в часи брежнєвського застою участь у щедрівках була неофіційно дозволеною, на відміну від різдвяних колядувань, із якими регулярно велася адміністративна боротьба, особливо в містах.

Радянські діти ходили по хатах і квартирах, читаючи вихолощені віршики на кшталт "Щедрик, педрик, дайте вареник! А вареник не такий, дайте рубель золотий!" А в музичних школах виконували і канонічного "Щедрика" Леонтовича.

"Украдений Щедрик". Як у 1970-их наші емігранти обурювалися музикою США

Тим часом радянські батьки діставали з холодильників рештки олів’є і виставляли на стіл останнє з дефіцитних алкогольних продуктів. "Старий Новий рік" - таку назву мав Щедрий вечір в народі - завершував зимові урочистості. Водохреща вже ніхто не святкував, і аж до череди весняних вихідних (які розпочиналися 22 квітня, в день народження Володимира Леніна) тягнулися трудові будні.

"Старий Новий рік" - феномен поєднання офіційного календаря і дорадянської традиції. СРСР жив за григоріанським календарем, тоді як церква з часів Російської імперії зберігала календар юліанський. 13 днів різниці між "старим" і "новим" стилем і забезпечили радянським дітям ще один додатковий новий рік.

Після 14 січня можна було вже викидати ялинку, але окремі ентузіасти умудрялися тримати її в хаті ще довго, що спричиняло різні анекдоти і було темою для карикатур.

З нагоди сьогоднішнього дня "Історична Правда" сходила в Центр української культури і мистецтва на вулиці Хорива, 19 (це Поділ, метро "Контрактова площа") на виставку новорічних артефактів.

Дякуємо працівникам центру і колекціонеру з Харкова Валерію Лейку за можливість поділитися цими ностальгічними предметами 1960-80-их років із читачами ІП.

Текст: Павло СОЛОДЬКО
Фото: Дмитро ЛАРІН

Матеріали сайту Історична правда

Детльніше про відкриття