Центр української культури та мистецтва

Київ, вул. Хорива, 19-В

пн. - пт. 10:00 – 19:00

субота 10:00 – 18:00

Центр української культури та мистецтва

Київ, вул. Хорива, 19-В

пн. - пт. 10:00 – 19:00

субота 10:00 – 18:00

20 листопада 2014

«Молода наука України: ризики та перспективи»

10 листопада 2014 року в Національній агенції «УКРІНФОРМ» відбувся круглий стіл на тему: «Молода наука України: ризики та перспективи». Організатори заходу – НГО «Фонд Відкрита політика» за підтримки Посольства Франції в Україні.

Учасниками круглого столу були: заступник міністра МОН України Стріха Максим, Голова Комітету ВР з питань науки і освіти Гриневич Лілія, директор соціальних програм НГО «Фонд «Відкрита політика» Жданова Ірина, аташе з університетського та наукового співробітництва Посольства Франції в Україні Жиль Мамець, Голова Ради молодих дослідників Інституту молекулярної біології та генетики НАН України Скороход Олександр, Голова Ради молодих вчених відділення фізики та астрономії НАН України Безвершенко Юлія, Керівник Міжнародної зеленої школи Махоткіна Наталія, директор Київського природничо-наукового ліцею №145 Левтік Микола, директор Українського фізико-математичного ліцею КНУ ім.. Тараса Шевченка Горкавенко Володимир та інші.

Розпочався захід із вітальних слів від організаторів. Аташе з університетського та наукового співробітництва Посольства Франції в Україні Жиль Мамець сказав: «Як тільки йдеться про якийсь проект, що стосується молоді, ви можете розраховувати на підтримку Посольства Франції. Коли йдеться про допомогу у науковій співпраці – розраховуйте на нас. А коли ці два шляхи поєднуються, ми дуже щасливі допомогти вам подолати цей шлях. І де б не була молодь України, вона може розраховувати на нашу підтримку. Оскільки наука – це те, від чого країна відштовхується у своєму розвитку».

Учасники заходу розглянули такі питання:

  • Стан молодої науки в Україні, усунення законодавчих перешкод діяльності молодих вчених, вдосконалення системи фінансування дослідницьких проектів та розподілу коштів, інтеграція української наукової молоді до європейського та світового наукового середовища;
  • Науково-освітня діяльність, налагодження ефективно діючих комунікацій між спеціалізованими науковими ліцеями, університетами, науково-дослідними інститутами, родинами юних науковців, громадськими організаціями;
  • Зменшення ризиків дезінтеграції та руйнації наукового потенціалу Донбасу, роль громадських ініціатив у забезпеченні безпеки та інтеграції науки в Україні, механізми покращення діяльності наукових студентських осередків.

Спершу слово було надано Голові Ради Молодих Дослідників Інституту молекулярної біології та генетики НАН України Олександру Скороходу, який разом із групою молодих науковців розробив пропозиції щодо першочергових змін. За його словами, дуже важливий європейський проект для України – це наукова програма Horizon 2020, відповідно до неї є чимало грантів і досить великі кошти виділені під ці проекти. Для молодих науковців – участь у цих проектах дає можливість стажуватися за кордоном, вони зможуть працюючи в Україні, отримувати фінансування закордоном. Це є дуже важливим, адже в Україні за таких складних умов вони зможуть залишатися в науці, а не виїздити. Окрім того, Horizon 2020 відкриває багато перспектив пошуку партнерів, самі наукові інститути зможуть створювати консорціуми будучи їхніми головуючими і таким чином залучаючи інші партнерські установи за кордоном.

Далі до слова запросили Голову Комітету ВР України з питань науки і освіти Лілію Гриневич: «На даний час, ситуація в країні, наше входження в підписання Угоди про Європейську асоціацію, все це разом - ще раз актуалізує питання науки. Тому що ми повинні входити до Європейського союзу як конкурентоспроможна країна. А такою нас може зробити лише продукція наукового знання. З іншого боку, це все відбувається на тлі війни, яка витягує величезні ресурси, але змушує нас інвестувати. Впродовж останніх років у нас постійно зменшувалось фінансування на науку. Ми прекрасно розуміємо, що жалюгідний рівень фінансування науки на рівні 0,25% від ВВП, при цьому що в законі 1,7%, ця ситуація тільки поглиблює кризовий стан науки. Ми сьогодні маємо в складі НАН, лише кожного п’ятого науковця, який є віком до 35 років, а пропозиція від попередньої влади – понизити вік науковця до 28 років має бути скасована. Сьогодні фундаментальна проблема: як залишити українських молодих вчених в Україні, не в сенсі прикріпити, а в сенсі, щоб їхня праця була на користь Україні і це має кілька аспектів проблеми. Перша дуже важлива для науковців: це щоб вони могли задовольнити свої наукові амбіції. На превеликий жаль, навіть той рівень обладнання який ми сьогодні маємо в багатьох сферах не дозволяє науковцям це зробити і тому вони виїжджають за кордон. Друга – це соціальна захищеність молодих науковців і питання кредитних програм для житла. Це є дуже актуальними проблемами і ми не можемо їх вирішити тільки законодавством про науку. Але навіть в цьому законопроекті ми пишемо окремо пункти пов’язані з кредитуванням житла молодим науковцям. Третя важлива складова - щоб вони тут мали перспективи кар’єрного росту і долучення до усіх європейських і світових наукових процесів».

Максим Стріха: «Наука в Україні зараз потребує по-справжньому кризового менеджменту. В умовах війни коштів фатально бракує. Міністерство зараз у такій скрутній ситуації намагається врятувати те, що можна врятувати. Ухвалено рішення, що всі бюджетні установи мають бути перебазовані до 1 грудня в інші регіони України, які контролюються українською владою, а це зробити дуже складно. Стосовно дисертацій, то нам вже давно має бути дозволено писати їх не лише українською, російською мовами, а і англійською мовою, що сьогодні викликане самим розвитком подій. Адже наука має бути дедалі відкритішою для світового наукового пошуку».

Основні питання круглого столу вирішують долю молодих науковців і тому, дуже важливо давати їм змогу висловити свої пропозиції та ствердження. Головою Ради молодих вчених відділення фізики та астрономії НАН України є Юлія Безвершенко, яка є одним із представників молодого покоління вчених і гідно представляла його під час круглого столу: «Фаховими галузями займаються не фахівці. У цьому вся проблема. Ми сподівалися, що зараз все зміниться, адже ефективна реформа починається з чесного аналізу людьми, які справді працюють в цій галузі. Те, що стосується фінансування, то починаючи з зими до березня ми дійшли до думки, що в Україні зараз така ситуація, якщо кожен буде ходити і казати: «Нам потрібні гроші», а гроші потрібні всім - від цього нічого не зміниться, це не є продуктивний шлях. Треба думати як в рамках того, що є, щось зробити. А початок воєнних дій в нашій країні тільки підтвердив, що зараз перерозподіл ресурсів буде в іншу сторону. Ми повинні думати як оптимізувати і реорганізувати те, що є. І зробити так, щоб це працювало».

Проведення цього круглого столу є поштовхом до покращення умов для молодих науковців у нашій країні. Адже присутні на ньому науковці, які представляють Ради молодих вчених провідних університетів та науково-дослідних інститутів, юні вчені, переможці олімпіад та конкурсів та їх наставники з провідних ліцеїв України, народні депутати, представники МОН, директори профільних шкіл, декани університетів, представники дипломатичних місій, експерти – це люди, які готові боротись за майбутнє освіти та науки нашої держави.

«Молода наука України: ризики та перспективи»
«Молода наука України: ризики та перспективи»
«Молода наука України: ризики та перспективи»
«Молода наука України: ризики та перспективи»
«Молода наука України: ризики та перспективи»
«Молода наука України: ризики та перспективи»
«Молода наука України: ризики та перспективи»
«Молода наука України: ризики та перспективи»
«Молода наука України: ризики та перспективи»
«Молода наука України: ризики та перспективи»
«Молода наука України: ризики та перспективи»
«Молода наука України: ризики та перспективи»
«Молода наука України: ризики та перспективи»
«Молода наука України: ризики та перспективи»
«Молода наука України: ризики та перспективи»
«Молода наука України: ризики та перспективи»
«Молода наука України: ризики та перспективи»

дивіться також

Подяка видавництву "Перун"

26 грудня 2014

Лекція «Жіночий султанант: влада та кохання. Листи Хюррем (Роксолани), Нурбану, Сафіє, Кьосем та Хатідже Турхан (Надії)»

20 листопада 2018

Вітання з 8 березня!

7 березня 2018