Івановська Олена Петрівна

« Є дві категорії : викладач і учитель. Учитель – не просто викладає.

Своїм досвідом та порадою, яка виходить за коло його професійних компетенцій, він може підтримати та допомогти у будь-якій ситуації »

Такою позицією поділилася зі мною доктор філологічних наук, професор кафедри фольклористики – Івановська Олена Петрівна. Вона з дитинства прагнула займатися українською культурою, присвятила цьому все своє життя. Через неабияку любов до вивчення надбань українського народу, Олена Петрівна почала передавати свої знання студентам, ділитися досвідом та плекати зі своїх учнів справжніх знавців української фольклористики.
Олена Петрівна є взірцем для своїх студентів, на неї рівняються, її поважають. Але в першу чергу, вона намагається стати прикладом для своєї 10-ти річної доньки, тому ніколи не стоїть на місці й постійно залишається в пошуку, в процесі вдосконалення та самоосвіти. « Мама, яка просто сидить на дивані перед телевізором. Не хотіла б, щоб це був її орієнтир » – каже Олена Петрівна.
Обговорюючи те, як викладач може вплинути на розвиток української культури через своїх студентів, Олена Петрівна поділилася зі мною своїми думками та поглядами щодо цього питання. « Моє першочергове завдання – залюбити в себе, як в педагога через мою любов до того, чому я вчу ». Саме такого принципу дотримується Олена Петрівна. Вона запевняє, що пробудити в студентах цікавість до вивчення свого предмету можна тільки тоді, коли ти сам цікавишся ним, повністю віддаєшся цій сфері та по-справжньому прагнеш передати свої знання учням.
Вона зазначає : « Один викладач горить, а інший навіть і не тліє ». Закцентувала увагу на тому, що не менш важливим є залишатися на одній хвилі зі студентом. Для того, щоб це зробити, педагогу важливо не розлучитися з тим студентським світом та якоюсь мірою самим залишитися 19-ти річним студентом. У такому випадку, його почують, зрозуміють, за ним потягнуться ! Олена Петрівна – одна з тих педагогів, якій вдалося здобути довіру своїх студентів. Вона стала для них не лише вчителем, але й подругою, якій можуть довірити навіть найтаємніше « …мені відкривали таємниці, про які ще не знали найближчі родичі » – поділилася Олена Петрівна.
Говорячи безпосередньо про зацікавленість сучасної молоді до вивчення української культури, Олена Петрівна твердо запевнила, що помічає неабиякий інтерес студентів до даної сфери. Однак іноді втрату цього інтересу можна виправдати недостатньою підтримкою з боку нашої влади : « Держава оцінить вашу роботу, ваші компетентності не так високо, скажімо в матеріальній винагороді, як ви на те заслуговуєте ». Також додає : « Ідеологічне виховання, зокрема українська освіта, відсутність гуманітарної стратегії нашої держави, призводять до того, що на сучасному ринку праці немає, наприклад, запиту на україністів ».
Однак, все-таки, той фольклорист, який всією душею віддається своїй справі та не мислить себе в будь-якій іншій сфері – досягає успіху. Людина, яка закохана в свою справу, відчуває її всім серцем, здатна втілити всі задуми, не зважаючи на будь-які перешкоди. Саме такою і є Олена Петрівна Івановська.

Сніжана Ткаченко, студентка ІІ курсу Київського національного університету культури і мистецтв.

Фото надані Івановською Оленою Петрівною та Центром Української Культури та Мистецтва