Березнюк Тетяна Олександрівна

«Професія викладача є нелегкою, вона завжди потребує розвитку та самовдосконалення»

Це постійні підготовки до лекцій та практичних пар, написання навчальних програм, опрацьовування інформації для покращення знань та зацікавленості студентів. Разом із тим, бути викладачем – це постійно рухатись вперед!
Мені пощастило поспілкуватися з асистентом (по сумісництву – випускницею 2016 р.) кафедри музеєзнавства та експертизи історико-культурних цінностей Київського національного університету культури і мистецтв Тетяною Олександрівною Березнюк.
Стати експертом у галузі мистецтвознавства не було її мрією. Тут важливу роль відіграв випадок, і вона потрапила на цю спеціальність за результатами ЗНО. Але провчившись два роки, зрозуміла, що хоче працювати та розвиватись у цій сфері, адже бачить перспективи. Під час навчання на магістратурі, Тетяна Олександрівна працювала в Національному банку України. Та її бажання піти на навчання до аспірантури було сильнішим, аніж зустріч іноземних делегацій та розповіді про історію українських грошей. Так і почалась її викладацька діяльність.
Більшість свого часу Тетяна Олександрівна витрачає на роботу, а також, на написання дисертації. Тому вона сміливо й впевнено сказала, що живе своєю роботою: «Я щаслива, що мені подобається!». Кафедра, на якій викладає, готує фахівців-практиків гуманітарного напрямку в царині музейної та пам’яткоохоронної діяльності.
Теоретична підготовка обов’язково підкріплюється практичними заняттями. Кафедра музеєзнавства та експертизи історико-культурних цінностей включає в себе різноманітні види експертиз: творів образотворчого мистецтва, рідкісних книг, археологічних колекцій, грошей. Проведення експертиз вимагає від викладача якісної фахової підготовки та потребує співпраці з іншими установами. Серед них – Експертно-криміналістичний центр МВС України. Тетяна Олександрівна викладає експертизу нумізматичних колекцій (експертиза грошей) та музейний менеджмент.
Скільки корисної інформації може розповісти викладач студентам у межах цих навчальних дисциплін!!! Але існує певний стереотип, що викладач – це невдячна професія… У відповідь на це, Тетяна Олександрівна стверджує: «Ні, зовсім з цим не погоджуюсь! Ти отримуєш набагато більше! Це задоволення та постійне спілкування зі студентами!».
У ході нашої розмови відчувалось, що вона всю себе віддає студентам: «Для мене важливе таке спілкування, тому що ми зі студентами на одному рівні! Це дуже класно! Із одного боку, ти їм даєш щось нове, а з іншого – вони допомагають тобі навчитись чомусь новому!». Тетяна Олександрівна зізналась, що неймовірно любить своїх студентів: «Ми на зв’язку 24/7, ми плануємо наше дозвілля, вирішуємо проблеми, допомагаємо один одному!»
Студенти тримають її в тонусі та мотивують рухатись вперед! А вона ж, у свою чергу, ділиться досвідом та скеровує студентів розвиватися й набувати практичних навичок. Адже важливо залучитись підтримкою свого куратора. Наприклад, разом із ними пише тези доповідей, які потім друкують у збірниках матеріалів конференції, після прочитання яких Тетяна Олександрівна неймовірно горда та щаслива за своїх студентів!
За свою молоду викладацьку кар’єру, вона допомогла багатьом із них: десь підтримала словом чи порадою; підказала, як впоратись із навчальною програмою; провела дозвілля разом зі своєю групою, що посприяло зростанню командного духу групи. Тетяна Олександрівна навчає свої студентів допомагати один одному та працювати пліч-о-пліч: «Найбільша нагорода – якісна комунікація. А хороша взаємодія – найкраще, що може бути!»

Альона Кугук, студентка ІІ курсу Київського національного університету культури і мистецтв.

Фото надані Березнюк Тетяною Олександрівною