XXI Міжнародний Гуцульський Фестиваль в Путилі

Українська осінь розпочалась вчасно. І не лише дощами з вітром, а й численними фестивалями.

Тому, продовжуючи традицію етно-мандрівок, колектив нашого Центру побував на Гуцульщині. Мандрували ми туди всі гуртом, разом із генеральним директором, Світланою Долеско.

То є дійсно неповторний край : багатий, щедрий на довколишню красу, на любов та людську ласку. Отож, не дивно, що саме на Гуцульщині відбуваються наймасштабніші, найколоритніші фестивалі. Один з таких – ХХІ Міжнародний гуцульський фестиваль, який цьогоріч відбувався в Путильському районі Чернівецької області – перлині Буковини.

Певно, не всі знають, що цей фестиваль проходить на Гуцульщині, починаючи з 1991 року, і щоразу естафету господаря переймає котрийсь із районів Гуцульського краю.
Міжнародний гуцульський фестиваль – це дні єднання всіх гуцулів, коли в осінніх барвах гуцульська земля скликає своїх синів і дочок з усього світу.

Цей фестиваль – втілення мрій про вільний вияв своєї етнокультури, збереження гуцульських звичаїв, традицій, ремесел, ну і, звичайно, їх подальший розвиток.
Тому і їхали ми на цей фестиваль із трепетом в серці. Наші фестивальні сподівання цілковито справдилися. Бо ці три дні – 6, 7 та 8 вересня 2013 року були барвистішими за саму осінь ! Фестивальне дійство відбувалось не лише в селищі Путила, яке є районним центром Путильського району, а й в довколишніх селах.

Для того, щоб Ви відчули масштабність дійства, наведемо лише деякі цифри. Отже, загальна кількість учасників фестивалю склала 990 осіб (і це лише зареєстрованих, не беручи до уваги численних гостей свята). Святкове дійство в Путилі відбувалось на семи майданчиках водночас.
Уявіть собі весь колорит і захоплюючу енергетику фестивалю… Ми щасливі від того, що все побачили, скрізь встигли побувати. І нам напрочуд щастило на гостинних людей, щедрих на розмову та добрі, оптимістичні побажання.
Щиро вдячні за теплий прийом представникам Путильської районної державної адміністрації, особливо – голові РДА Сафроняку Василю Танасійовичу. Адже зустріли нас на Путильщині, як рідних ! А ще - керівнику апарату райдержадміністрації Яків’юк Марії Василівні, завдяки якій ми, ще перебуваючи в Києві, знали, що, де й коли, і як відбудеться під час фестивалю.

А тепер стосовно заходів. Під час фестивалю відбулася науково-практична конференція, у якій взяли участь не лише науковці, а й представники влади з різних куточків України, а також з Румунії, Польщі, молдови. Тема – « Шляхи реалізації державної програми активізації розвитку економіки в специфічних гірських ландшафтно-кліматичних умовах Гуцульщини ». Віримо, що ця конференція дала багато практичних відповідей, як же саме зробити Гуцульщину ще кращою.
Під час свята пройшли виставки-конкурси народної творчості, було велике розмаїття унікальних програм від численних фольклорних колективів. Як ви бачите, фото мовлять самі за себе…

Завершилося свято гуцульської культури передачею естафети делегації Надвірнянського району Івано-Франківської області, де через два роки пройде наступний, вже ХХІІ Міжнародний гуцульський фестиваль. Обов’язково відвідайте це свято у 2015 році.
І, насамкінець : а чи знаєте ви, що Гуцульщина має свій власний, надзвичайно мелодійний, гімн ? Ознайомтесь, і давайте разом пишатись тим, що наша Україна – така неповторна :

Там, де гори-Чорногори, зелені Карпати,
Живуть сини України — гуцули завзяті.
Де Черемош, Прут і Тиса — вода студененька,
Пригортає Гуцульщину Україна-ненька.

Вже нікому ни вернути ті чеси погані,
Єк у горах панували чужинці захланні.
Вни кроїли Гуцульщину, чинили руїну,
Та ни вбили віру нашу у свою Вкраїну.

Бо гуцули душу й тіло клали за свободу,
І жоден раз ни зганьбили опришківського роду.
Тепер нашому народу всміхнуласи доля,
Україна незалежна — прийшла в гори воля.

Отож, браття-гуцулики, сходімси докупи,
Аби нашу незалежність ни змогли звернути.
На державу попрацюймо, душу їй віддаймо,
Тай забудем негаразди, житимемо файно.